Катерина Паригіна Менеджерка проектів ГО «Інтерньюз-Україна», експертка Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні»

У чому запорука успішних державних змін? Безумовно, підтримка з боку законодавців та Уряду є базою для ефективних реформ – у такий спосіб зміни легітимізують та впроваджують. Проте подальша доля нововведень здебільшого залежить від їхньої підтримки на місцевому рівні та сприйняття населенням. 

На цьому етапі комунікація відіграє чи не найважливішу роль. Умовно її можна розділити на два рівні. 

1. Персональний. Це ставлення конкретних осіб, які вже відчули на собі наслідки реформи. Зазвичай люди діляться своїм емоційним враженням від нововведень у розмовах з близькими та соцмережах. Тут найкраща комунікаційна стратегія – високий рівень надання нової державної послуги та зрозуміле інформування на місці її отримання. 
2. Медіарівень. Найчастіше до того, як вперше спробувати або відчути результати реформи, у пересічних громадян вже сформована думка про неї. Адже про реформу точиться активна дискусія в медіа, експерти дали свої оцінки та виявили можливі зради і перемоги. 

Повертаючись до реформ, варто зазначити, що тональність статті чи відеосюжету про реформи значною мірою впливає на суспільну думку. Розуміючи важливу роль ЗМІ у висвітлені реформ, Мінрегіон за сприяння Ради Європи та ГО «Інтерньюз-Україна» започаткував і четвертий рік поспіль проводить Всеукраїнський конкурс для медіа, які висвітлюють тему децентралізації. 

За результатами цьогорічного дослідження КМІСу¹ 74% українців про всі новини в країні дізнаються через національне телебачення, при чому 40% – довіряють побаченому. Регіональні медіа теж не відстають: згідно з аналізом проекту У-Медіа² 45% респондентів дивляться місцеві канали, а 69% – читають місцеву пресу. Такі результати свідчать про вагомий вплив медіа на думку пересічного українця. 

Три уроки Всеукраїнського конкурсу 

Реформа від «А» до «Я» 

У перший (пілотний) рік проведення конкурсу нам було важливо інформаційно підтримати його, аби про конкурс дізналися медіа. Після ґрунтовного аналізу матеріалів ми звернули увагу на основні недоліки у висвітленні реформи. Зокрема, чимало публікацій страждали на фахові неточності – неправильне вживання термінології та непослідовне висвітлення важливих процесів реформи. Причина криється в тому, що журналісти не завжди мають достатньо часу, аби розібратися в нововведеннях. Темп роботи у медіа дуже потужний, а тому бракує часу на заглиблення в тему. Це і стало поштовхом для організаторів конкурсу провести тренінги для журналістів у регіонах. На них провідні фахівці з децентралізації (Анатолій Ткачук, Вадим Прошко, Ніна Наталенко та ін.) допомагали місцевим медіа краще зрозуміти складні засадничі принципи реформи. Це, з одного боку, впливало на якість матеріалів, а з іншого – було своєрідною підтримкою конкурсу. Уже в перший рік 180 учасників взяли у ньому участь.

Прес-тури для журналістів 

Після того, як «теоретичні» тренінги відбулись, ми хотіли йти далі та шукали нові способи збільшення кількості заявок. Як виявилось, локальні медіа в основному не мають такої матеріально-технічної бази, як національні. Це означає, що якщо Сумський телеканал чи газета, хоче, наприклад, висвітлити успішний досвід об’єднаної територіальної громади в іншому регіоні, медіа може не знайти потрібних коштів для відрядження. Таким чином, на підтримку журналістського конкурсу вирішили організувати прес-тури, об’єднавши зусилля із ще одним конкурсом Ради Європи «Кращі практики», де змагаються керівники громад і міст в розрізі регіональних досягнень. У такий спосіб ми отримали 250 учасників вже на другий рік існування конкурсу. 

Від національного рівня – до регіонального 

Вже на другий рік свого існування, показавши хороші результати, конкурс стає офіційним заходом Мінрегіону. Але якщо ініціатива дійсно вдала, вона може бути впроваджена на будь-якому рівні. Ідею подібних конкурсів на основі розробок Ради Європи та «Інтерньюз-Україна» за кошти місцевих бюджетів запровадили у 8-ми обласних радах у Дніпропетровській, Донецькій, Вінницькій, Сумській, Чернігівській, Харківській та Хмельницькій областях. 

¹ За результатами всеукраїнського соціологічного опитування Київського міжнародного інституту соціології на замовлення ГО «Детектор Медіа», лютий 2019 року. www.bit.ly/2LVYeQi
² Опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів ЗМІ у 2018 р.» виконане соціологічною компанією InMind на замовлення Міжнародної громадської організації Internews, що реалізує програму «Український медійний проект», або «Проект У-Медіа», за фінансової підтримки Агенції США з міжнародного розвитку (USAID). www.bit.ly/2XUizYu

Завантажити українською