19-20 грудня 2019 року у Львові відбулась Всеукраїнська нарада з актуальних питань формування та реалізації державної регіональної політики, яку Міністерство розвитку громад та територій України провело за сприяння Групи радників з впровадження державної регіональної політики в Україні Програми «U-LEAD з Європою». У нараді разом з представниками центральних органів виконавчої влади взяли участь представники структурних підрозділів Київської міської і обласних державних адміністрацій, що опікуються питаннями регіонального розвитку.

Відкриваючі нараду, Перший заступник Міністра розвитку громад та територій України Дмитро Живицький привітав учасників і висловив подяку Програмі «U-LEAD з Європою», яка підтримує впровадження державної регіональної політики в Україні. Крім того, Дмитро Живицький відзначив важливу роль взаємодії Мінрегіону та інших центральних органів виконавчої влади з департаментами економіки та регіонального розвитку і агенціями регіонального розвитку – адже від ефективності взаємодії залежить наскільки будуть успішними не тільки окремі громади, а й вся Україна.

Перший заступник голови Львівської обласної державної адміністрації Василь Лозинський, вітаючи учасників на гостинній Львівщині, наголосив на важливості для кожного регіону визначення пріоритетних напрямків розвитку, які будуть зафіксовані не тільки у власній стратегії, а й будуть узгоджуватись з Державною стратегією регіонального розвитку України.

Проєкт Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки (ДСРР) представила учасникам Всеукраїнської наради Олена Бойко, генеральний директор Директорату регіонального розвитку Міністерства розвитку громад та територій України. На початку свого виступу вона зазначила, що головною метою ДСРР є розвиток, орієнтований на людину – додержання гарантованих державою соціальних та інших стандартів для кожного громадянина незалежно від місця проживання; ефективне використання внутрішніх потенціалів територій та їх спеціалізації для досягнення сталого розвитку країни, що створить умови для зростання рівня добробуту та доходів громадян при досягненні згуртованості в соціальному, економічному та просторовому вимірі. При цьому дуже важливо розуміти, які відмінності відрізняють нову державну регіональну політику від традиційних підходів.

В процесі підготовки ДСРР було опрацьовано великий масив інформації, в результаті чого були визначені ключові виклики і низка проблем, на вирішенні яких має фокусуватись ДСРР у наступному періоді:

• Поглиблення демографічної кризи
• Війна на сході України та тимчасова окупація частини території України
• Погіршення якості людського капіталу
• Непродуктивна економіка
• Невідповідність інфраструктури сучасним потребам людини та економіки
• Слабкість публічних інституцій
• Поглиблення територіальних диспропорцій, прискорення деградації проблемних територій
• Зміни клімату та погіршення екологічної ситуації

В процесі підготовки ДСРР було опрацьовано великий масив інформації, в результаті чого були визначені ключові виклики і низка проблем, на вирішенні яких має фокусуватись ДСРР у наступному періоді:

• Поглиблення демографічної кризи
• Війна на сході України та тимчасова окупація частини території України
• Погіршення якості людського капіталу
• Непродуктивна економіка
• Невідповідність інфраструктури сучасним потребам людини та економіки
• Слабкість публічних інституцій
• Поглиблення територіальних диспропорцій, прискорення деградації проблемних територій
• Зміни клімату та погіршення екологічної ситуації

Виходячи з обмеженості обсягів фінансування з державного бюджету необхідно говорити про визначення першочергових напрямків для цільового спрямування коштів. Секторально-територіальний підхід здатний дати відповідь на це питання і тому було визначено 9 типів територій, які по суті мають стати об'єктами державної уваги і концентрації ресурсів в рамках ДСРР і плану заходів з її реалізації:

• Гірські території українських Карпат
• Узбережжя Чорного та Азовського морів
• Зони впливу міжнародних транспортних коридорів
• Прикордонні території
• Прикордонні території у несприятливих умовах
• Природно-заповідні території
• Центри економічного зростання
• Монофункціональні міські поселення
• Сільські поселення у несприятливих умовах

Після завершення презентації проєкту ДСРР-2027 учасники Всеукраїнської наради обговорили хід підготовки регіональних стратегій розвитку на період 2021-2027 років та планів заходів з їх реалізації. Презентації своїх проєктів Стратегій розвитку продемонстрували представники Львівської, Запорізької, Житомирської, Хмельницької, Рівненської,  Херсонської та Чернігівської областей.

Загальну експертну оцінку цих презентацій надав керівник Групи радників з впровадження державної регіональної політики в Україні Програми «U-LEAD з Європою» Юрій Третяк. Він наголосив, що за останні 4 роки регіони так і не змогли використати повною мірою можливості, які надавав ДФРР для фінансування розвиткових проєктів. Тепер важливо зрозуміти і проаналізувати причини невдач і не допускати подібних помилок у новому проєктному циклі. Він також рекомендував представникам облдержадміністрацій активніше підтримувати діяльність агенцій регіонального розвитку і залучати до розробки регіональних стратегій розвитку значно ширше коло підприємців.

Після того, як представники облдержадміністрацій розповіли про свої досягнення, перед учасниками наради виступила Валентина Москаленко, керівник експертної групи розвитку механізмів та інструментів стимулювання регіонального розвитку Директорату регіонального розвитку Мінрегіону. Її презентація не тільки висвітлила питання підготовки проєктів для фінансування в межах другого конкурсного відбору секторальної бюджетної підтримки ЄС, а й звернула увагу на типові помилки, які були виявлені під час реалізації проєктів-переможців першого конкурсу. Ці ж питання підняв під час свого виступу на нараді В'ячеслав Топоров, радник з розробки та впровадження проектів Групи радників з впровадження державної регіональної політики в Україні Програми «U-LEAD з Європою».

На завершення Василь Кашевський, радник з питань планування регіонального розвитку та впровадження проектів Групи радників ознайомив учасників наради з тонкощами роботи он-лайн платформи для реєстрації проєктів ДФРР, яка почне працювати вже на початку 2020 року.