Група радників з впровадження державної регіональної політики Програми «U-LEAD з Європою» здійснила аналіз фінансування у 2018-2019 роках завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.

Державна стратегія регіонального розвитку (ДСРР) є головним планувальним документом регіональної політики України. У 2014 році Уряд України затвердив Державну стратегію регіонального розвитку на період до 2020 року. Документ визначив стратегічну мету – «створення умов для динамічного, збалансованого розвитку регіонів України з метою забезпечення соціальної та економічної єдності держави, підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів, активізації економічної діяльності, підвищення рівня життя населення, додержання гарантованих державою соціальних та інших стандартів для кожного громадянина незалежно від місця проживання».

Досягнення таких амбітних цілей потребує програмування регіонального розвитку Мінрегіоном у координації з ЦОВВ, які реалізовують секторальні інвестиційні заходи у територіях, а також належного спів-фінансування усіма рівнями врядування (державним, обласним та місцевим).

З метою виявлення дієвості чинного механізму фінансування цілей та завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, Група радників з впровадження державної регіональної політики Програми «U-LEAD з Європою» здійснила аналіз коштів державного бюджету спрямованих у 2018 -2019 роках на реалізацію ДСРР-2020.

Завантажити (500 Кб)

Аналіз було здійснено окремо за кожним завданням ДСРР-2020 (всього 199 завдань), за напрямами та за трьома стратегічними цілями.

Проведений аналіз свідчить, що не зважаючи на щорічне зростання обсягу коштів державної фінансової підтримки на підтримку розвитку територій (2018 р. – понад 66 млдр грн, 2019 р. – понад 84 млрд грн), державі не вдалося забезпечити реалізацію усіх завдань ДСРР-2020. Це пов’язано з великою кількістю «секторальних» завдань ДСРР, які закріплені за ЦОВВ, розпорошеністю бюджетних програм, які спрямовуються на підтримку розвитку територій окремими ЦОВВ та недостатнім рівнем міжвідомчої координації на державному рівні.

Однією з критичних проблем ДСРР-2020 є те, що реально окремих коштів на реалізацію її завдань в державному бюджеті Україні ні разу не передбачалось. Як бачимо з аналізу, такі завдання частково та досить фрагментарно фінансувались через секторальні міністерства. Разом з тим, за консультативної підтримки з боку ЄС, Мінрегіон у 2017 році вперше запровадив механізм реалізації завдань ДСРР через 5 державних програм регіонального розвитку, фінансування яких забезпечувалось коштами бюджетної підтримки ЄС на регіональний розвиток. На 2019-2020 роки затверджено 7 таких програм усе ще лише за кошти ЄС.

Враховуючи важливість ДСРР для розвитку територій країни та обмеженість фінансових ресурсів, варто змінити підхід до механізму фінансування ДСРР. Стратегія має реалізовуватися через державні програми регіонального розвитку, які затверджуються Урядом України у плані реалізації ДСРР і які мають фінансуватись за рахунок коштів ДФРР та коштів окремих секторальних ЦОВВ на засадах спів-фінансування з боку обласного та місцевого рівнів.

При розробленні ДСРР до 2027 року важливо поєднати два підходи:

• секторально-територіальний – визначити територіальну пріоритетність здійснення інвестиційних заходів в межах усіх секторальних політик, які мають суттєвий вплив на розвиток територій, та
• функціонально-територіальний – на макро- та мікро-рівнях визначити типи територій, які потребують державної підтримки з огляду на особливості їх демографічного розвитку, економічного потенціалу, географічного положення тощо. Для прикладу, на макро-регіональному рівні такими типами територій можуть бути: гірські території Карпат та Криму, узбережжя Чорного та Азовського морів, зони впливу міжнародних транспортних коридорів, прикордонні регіони, прикордонні райони у несприятливих умовах, природно-заповідні території. На мікро-регіональному рівні – міські агломерації, монофункціональні міські поселення, сільські території у несприятливих умовах.