У попередньому випуску «Баранівських фактів» (№17 від 26 квітня ц.р.) на першій сторінці, було вміщено матеріал про презентацію проекту «Молодіжний кластер органічного розвитку», який був ініційованим Інститутом громадянського суспільства, підготовлений спільно з Баранівською міською радою та підтриманий Європейським Союзом.

У читача може виникнути запитання: чому саме Баранівська ОТГ змогла здобути підтримку від Європейського Союзу, яка передісторія перемоги? І найважливіше – який рецепт успіху? Про це ми розпитали в архітектора реформи децентралізації, яку європейські партнери визнали найуспішнішою з українських реформ, директора з науки і розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука, який не зміг взяти участь у презентації проекту у зв’язку із перебуванням української делегації у Страсбурзі в стінах Ради Європи щодо законодавчого регулювання питання дотримання законності в діяльності органів місцевого самоврядування.

Анатолію Федоровичу, Ви як ідеолог реформи децентралізації влади, які ключові виклики бачите для об’єднаних територіальних громад?

Децентралізація відкриває багато нових можливостей, головне ними скористатися. Справа в тому, що децентралізація – це не тільки зміна повноважень, це не тільки отримання ресурсів і відповідальності перед людьми і перед державою, а це спроба людей самостійно організувати своє життя у світі, який швидко змінюється.

Світ змінюється дійсно дуже швидко, і коли ми говоримо про проблему створення робочих місць, ми повинні розуміти, що технології розвиваються таким чином, що для традиційної економіки робочих місць практично не потрібно, тому що на автомобільних заводах більшість операцій здійснюють роботи, а у виробництві взуття, одягу, також кількість зайнятих суттєво зменшується. А для сільських територій це ще більша проблема, тому що, наприклад, сучасні технології зернового господарства потребують лише 7-8 людей на 1000 га і тому в Україні за останні десятиліття кількість робочих місць в сільських територіях скоротилася в багато разів. Складається враження, що немає місця людині в сільській території і їй треба обов’язково кудись їхати, в той же час у місті також не вистачає робочих місць для людини, яка недостатньо кваліфікована.

Але територія Баранівської ОТГ здебільшого є сільською територією, які Ви бачите сфери зайнятості для мешканців сіл?

Нам потрібно говорити про інші можливості зайнятості людей в сільських територіях, ми повинні розуміти, що, наприклад, тваринництво потребує приблизно 100 робочих рук на 1000 га, а ягідництво – це 150 зайнятих людей на 1000 га, тобто ми із цих цифр можемо зробити висновок, що диверсифікуючи сільське господарство, займаючись в інших сферах, не тільки в зерновому господарстві, люди можуть знайти прикладення своїх зусиль.

Поруч з традиційним господарством важливим елементом є дослідження і ремесла, тобто коли люди самі, використовуючи нові технології, використовуючи свої нові знання, продукують нові товари, виходять з ними на ринки і таким чином люди починають займатися самі.

Яка ж роль тут місцевого самоврядування? Місцеве самоврядування може допомагати людям знаходити себе у таких нішах, де ще є можливість створювати робочі місця, де є можливість отримувати додаткові доходи домогосподарствам і краще жити. Саме з таких підходів і почалася робота Інституту громадянського суспільства (ІГС) у Баранівській об’єднаній територіальній громаді. Спочатку це були декілька семінарів, в яких ми (ІГС) та активісти громади обговорювали як діяти в нових умовах, потім це перетворилося у довготривалу роботу з розробки стратегії розвитку та схеми просторового планування об‘єднаної територіальної громади. І ось під час розробки стратегії було з’ясовано, що територія нинішньої ОТГ має низку переваг і можливостей, які створюють нові напрямки для розвитку місцевої економіки і зайнятості.

Передусім звичайно мова йшла про органічне землеробство і органічне тваринництво, тому що саме тут знаходиться одне з найкращих в Україні сільськогосподарських підприємств органічного виробництва ТОВ «Органік Мілк», тут є землі, які сертифіковані як органічно чисті, тобто фактично є оця ланка, яку можна розвивати. І от саме така перевага знайшла відображення у Стратегії розвитку Баранівської ОТГ.

Стратегія відповідним чином передбачає створення навколо існуючої системи органічного виробництва супутніх продуктів, де були б задіяні інші люди, які не працюють на згаданому виробництві. Мова йде про можливість створення та розвитку молочних, ягідних та рибних кооперативів і усе це має формувати такий органічний простір, тому саме «Баранівка – органічний простір» стало слоганом і брендом громади. І ось така робота крок за кроком: семінар – дослідження – визначення місії – визначення стратегічних цілей – проектів призвели до того, що громада спільно з Інститутом громадянського суспільства отримала два ключових продукти – це стратегія розвитку і схема планування території.

Співпраця Баранівської громади з Інститутом громадянського суспільства, як ми знаємо, не завершилась після розробки і ухвалення таких важливих документів як стратегія розвитку та схема планування території громади. Що далі?

Стратегія складається із низки стратегічних та операційних цілей, які реалізуються через конкретні проекти. Тому сам Бог велів спробувати написати проекти і знайти під них ресурси. Тому спільно було підготовлено проектну заявку на Європейський Союз і, незважаючи на дуже жорстку конкуренцію,  нам вдалося виграти конкурс на грант Європейського Союзу на реалізацію проекту загальною вартістю 1 млн євро, який розвиває ухвалену міською радою Стратегію.

Проект «Молодіжний кластер органічного розвитку Баранівської міської ОТГ» складається з декількох компонентів, які напряму пов’язані з економічними речами та які випливають із стратегії, але є компонент, який має, як на мене, найважливішу складову – розвиток людського капіталу пов’язаний з молоддю, тому що саме молодь може і має змогу швидше адаптовуватися до змін, у них немає цієї традиційної орієнтації на старі продукти, які вже відживають і які не мають перспектив. І власне, навчання в школі має бути використане не просто для того, щоб отримати знання, здати екзамени чи ЗНО і потім комусь вступити в ВНЗ, а комусь вивчати робітничі спеціальності. Мова йде про те, що в школі діти старших класів матимуть змогу, звичайно при бажанні, отримати навички для власного виробництва нових продуктів пов’язаних з деревообробкою, швейним виробництвом, вирощуванням саджанців, ягід та інших рослин, саме поєднавши навчання, креативні підходи і нове обладнання, яке буде закуплено в рамках проекту.

Відповідно створюється логічний ланцюжок – молодь, яка підростає і отримує знання у школі, паралельно отримує навички робити своїми руками на основі власних ідей, які вона може розробляти, користуючись в тому числі і Інтернетом, дивлячись світові можливості, тому що сьогодні всі знання світу фактично сконцентровані у віртуальному просторі, у хмарах Інтернету. Наше ключове завдання, полягає в тому, щоб діти змогли знайти ці знання і на основі них створити новий продукт, виготовити його і продати. Таким чином ми маємо надати дитині розуміння і віру в себе, у свою справу, від якої вона зможе отримати хороший результат.

Ми знаємо, що в рамках проекту ЄС планується впровадження нової програми з трудового навчання у школах Баранівської ОТГ. Чи стане наша громада пілотним майданчиком для змін у школах по всій країні?

Я сподіваюся, що це буде важливим пілотним проектом для всієї України. Тому що, розробивши методики, побачивши як на практиці це все реалізується, можна зробити відповідні методичні рекомендації і за участю партнерів, ІГС, Міністерства освіти і науки України поширити цю практику в усі українські школи, таким чином зорієнтувавши десятки тисяч українських дітей, які живуть в сільських територіях від традиційної схеми, що «ми нічого не можемо і нам нічого не світить» до нової парадигми, що нові можливості, нові технології дають змогу людині знайти себе там, на що вона навіть і не сподівається. Це така велика місія.

Отже, ми виходимо на сучасний європейський тренд, коли разом поєднуються зусилля державних органів влади, місцевого самоврядування, громадянського суспільства і конкретних громадян в реалізації ідей, які спрямовані на розвиток  розумної спеціалізації місцевої економіки. Таким чином громада поступово змінює своє не тільки економічне обличчя , а і ментальне, соціокультурне, візуальне, тому що нові будівлі, які будуть створені, нові ресурси, які будуть сформовані, даватимуть можливість формувати відповідний розумний простір.

Ключ до успіху – у розвитку людського капіталу та постійній готовності до змін та інновацій. І починати треба ще у школі.

Джерело: Баранівські факти №18 від 03.05.2018