Як збільшити інвестиції в економіку Житомирської області, чим зацікавити інвесторів та який потенціал має наша область, обговорювали у рамках панельної дискусії між громадськими діячами, представниками бізнесу та влади області.

Захід відбувся 26 лютого у Житомирському центрі місцевого самоврядування та включав проведення трьох панельних дискусій і роботу в групах з обговорення практичних інструментів та механізмів для нарощення інвестицій в економіку області. Спілкування відбулося у форматі World Cafe.

«Світове кафе, так українською звучить ця методика. Вона не дуже нова, однак для нашої аудиторії для багатьох сьогодні це перший раз. Ми хотіли зробити формат, в якому всі учасники, кожен зі своїм досвідом, мав можливість і навіть був змушений трохи ділитись своєю позицією з колегами. Через це обрали саме цей формат. Другий позитивний момент: формат доволі ефективний, і ми можемо одне питання обговорити з різних сторін протягом трьох години. Загальна тема сьогодні зрозуміла та достатньо проста: що можна робити, аби залучити більше інвесторів», - розповідає керівник впровадження державної регіональної політики програми «U-LEAD з Європою» Маттіас Моргнер.

В обговоренні взяло участь 40 учасників, їх розподілили на шість команд. Після кожної дискусії всі змінювали своє місце, крім однієї людини, яка занотовувала усі ідеї та по завершенню заходу їх презентувала.

Першою темою для обговорення стали ресурси, особливості регіону та його потенціал. Другим питанням розглянули фактори, які перешкоджають залученню інвестицій. Опісля, на основі попередніх дискусій, обговорили, як все-таки спільними зусиллями покращити інвестиційне середовище на Житомирщині.

Про результати таких дискусій розповідають Сергій Ткачук та Максим Козирєв, які представляли напрацювання двох груп.

«Ми можемо залучати і внутрішні інвестиції. Саме на внутрішній інвестиції повинна бути основна ставка, тобто, залучити кошти українських бізнесменів на створення виробництв, що у подальшому дасть зростання регіону. А також прямі іноземні інвестиції. Під час обговорення ми намагалися зрозуміти, що заважає нам для розвитку промисловості, економіки і чому ми не можемо залучити інвестиції. Перше - це проблеми загальнодержавного рівня, адже не секрет, що зараз у нас проблеми з податковим законодавством, проблеми з законодавством, яке регламентує правові відносини у сферах власності і в іншому. Також є величезна проблема в економічній кризі, що в свою чергу стимулювала значний відтік людських ресурсів за кордон. Також є і внутрішні обласні проблеми, такі як проблема з інфраструктурними об'єктами: дороги, залізничне сполучення. У нас значна частина залізничного сполучення неелектрифікована, а за ключовими напрямками у нас одна колія, що також стримує перевезення в області. Також проблема з транспортуванням газу, електроенергії та корупції. Щоб змінити цю ситуацію, перш за все. ми повинні розробити стратегію реалізації нашої мети», - каже голова ГО «Поліський щит» Сергій Ткачук.

«Ми виокремили наступну проблему - це відсутність інформування. Для того, щоб інвестору зібрати інформацію по Житомирщині, потрібно опрацювати дуже багато джерел, дуже багато на це потрібно багато часу. На одному ресурсі подивитися заробітну плату, на другому подивитися вартість пального і так далі. Тобто, було б краще, якщо інвестор міг зайти на один ресурс і подивитися там всі питання, які є ключовими для того, щоб започаткувати бізнес на Житомирщині. Друге питання - це складна система співпраці з владою. Наприклад, для вирішення земельного питання потрібно чекати місяць, два, три, можливо, рік для того, щоб зібралась громада і прийняла таке рішення. Тобто, мають бути встановлені чіткі терміни для вирішення якихось питань, наприклад, оренда або надання дозвільних документів на початок роботи. Реальні дедлайни, в межах яких влада має працювати», - говорить керівник відділом управління персоналом заводу «Кромберг енд Шуберт» Максим Козирєв.

Організатори зазначають: більшість учасників погоджується, що Житомирщина має інвестиційний ресурс, однак стверджують: для його розвитку є перешкоди.

«Усі робочі групи, які були створені, які презентували свої напрацювання, вони однозначно звернули увагу на те, що Житомирська область має неабиякий інвестиційний ресурс, але він на сьогоднішній день недостатньо розкритий для бізнесу, а тим більше для іноземних інвесторів. Мова йшла також про те, що існують певні перешкоди у веденні бізнесу. Зокрема, представники бізнес-компаній, які були сьогодні, наголошували на тому, що потрібно посилювати діяльність для покращення інвестиційного середовища в Житомирській області. Серед інших підсумків мова йде про те, які питання необхідно вирішити, і кожна група сформувала перелік, який у найближчій перспективі нам потрібно допомогти розв'язати. В першу чергу це інституційний розвиток, посилення інституційної спроможності обласної державної адміністрації і агенції регіонального розвитку, інших інституцій, у залученні прямих іноземних інвестицій. Це співпраця з «UkraineInvest» із допомогою просування Житомирської області до потенційного інвестора. Ми проведемо поглиблений аналіз з тим, щоб визначити п'ять чи шість галузей економіки, які мають найкращий інвестиційний потенціал у Житомирській області. Аби спрямувати інвестиції саме у цю галузь, тому що вони мають можливості найшвидше розвиватися та найбільше залучити інвестицій. З іншої сторони ми попрацюємо над цільовими країнами», - підсумовує радник з питань планування та координації регіонального розвитку програми «U-LEAD з Європою» Василь Федюк.

У подальшому на підставі напрацювань учасників заходу буде сформовано план дій щодо того, як покращити інвестиційне середовище в області.

Представники програми «U-LEAD з Європою» також додають: протягом 2019 року працюватимуть з бізнесом та владою області, аби допомогти у залученні інвестицій.

«Ми будемо працювати, як мінімум, цей рік у Житомирській області для того, щоб допомогти наростити інвестиції в область, і найголовніше - сформувати інституційну спроможність залучити інвестиції самостійно. І я сподіваюсь, що до 2025 року один мільярд доларів інвестицій у Житомирській області стане реальністю», - додає Василь Федюк.